-Ало, мама, час помсти настав–сказала я мамі в телефон–мені ще не прийшла чудова думка, але я надіюсь в найближчому часі я її знайду.

~~~~~~~~~~~
Вдома::

Ми з Чонгуком вечеряли в тиші, але він як завжди вставе свої 5 копійок в мій простір.

-А ваша новенька вогонь–він дивився на мене.

‐Ти вже з нею переспав?

-Хах, ще нє вона ж не ти–він вскинув на мене бровами.

Не розумію ще вчора він був нормальний, а сьогодні знов останній урод.

-Що ти сказав?

-Говорю, що вона не ти–тепер він єхидно посміхнувся.

-Да не я? Ну так до слова ти точно не будеш в неї перший–я намагалася не виражати емоцій, але мені було не приємно.

-Ти звідки знаєш? Спала з нею?

-А це вже не твого розуму діло–я поставила тарілку в раковину і хотіла вже йти, але Чонгук не був би Чонгуком, якби не відповів.

-Хах, а сама то прагнула до мене в постіль.

-Ще раз скажи–повернулася і пішла до нього.

‐Ти шлюха.

-Вивчи, що означає це слово тому, що тобі воно підходить більше, а знаєш чому?–я нахилилась до його обличчя і побачила його незадоволений погляд–тому, що ти не пропушкаєш жодної спідниці–вскинула бровами і пішла.

Він підірвався з місця схопив мене за руку і повернувши до себе вдарив мене пощьоці. Я лиш повернула голову на бік.

-Як ти смієш?–він взяв мене за плечі і почав трусити–Ще раз почую від тебе це... чокнута.

-Я ж правду говорю, а ти тільки й вмієш кулаками махати–після цих слів він кинув мене на підлогу і став зверх клядячи руки в кармани. Він щось хотів сказати, але рукав кофти задрався вверх і він помітив мої шрами на руці.

-Хах, і хто це мені говоре? Не вже та хто ріжеться?–я вклала в свій погляд всю ненависть.

Піднявши з підлоги я штовхнула його настільки сильно, що він впав і побігла в кімнату зачинивши двері на замок. Через деякий час він прибіг до моєї двері і почав стукати.

-Відкривай!

Я мовчала тому, що було капець, як несправедливо. Він не знає НІЧОГО, а говорить так ні би він я. Через деякий час він заспокоївся, але що було далі я не знаю тому, що заснула накривши вухо подушкою, але було зрозуміло, що він пішов. Це було дивно, що він пішов, але мені це було на краще.

~~~~~~~~~~
На ранок::

Я вмилася і тд., одягла шкільну форму і спустилася в низ. Їсти взагалі не хотілося тому, я просто випила склянку води. Як тут з'явився Чонгук. Він був тільки в сірих спортивках. В мене не було настрою з ним говорити в нього напевно теж, так як він нічого не сказав, просто пройшов повз мене. Я пішла з кухні до виходу, але перший урок через 40 хвилин тому і туди, я не хочу йти і в школу бачити цю тупу Сару. Тому я вирішила подзвонити Чіміну(він дав свій номер ще до сварки з Арі).

-Ало, навіщо так рано дзвонити?–Чімін.

-Скоро почнуться уроки.

-Я не йду на перший.

-...

-Так шо ти хотіла?

-Наступним разом поговоримо...

Я зкинула і пішла в парк.
~~~~~~~~~~
На уроках::

Чімін на перший не прийшов, як і говорив, але Арі з Сарою навпроти були. Сідили сміялися собі. Перший був математика. Я взагалі на хорошому рівні по кожному предмету, але так, як я не хочу виділятися не пишу тести на високий бал спеціально.

Короче нічого цікавого взагалі не було за шкільний день, але після останнього уроку, я отримала анонімну записку з тим, щоб я прийшла на шкільний стадіон. Коли я підійшла туди то побачила дівчину, яку били двоє хлопців.

-Це вони–і побігла до них.

Це були ті самі, які колись били мене. Коли вони побачили мене то побігли з усіх ніг. Я підбігла до дівчини, це була моя однокласниця. Вона була дуже сильно побита.

-Це хто з тобою зробив?–я почала трусити її за плечі тому, що трохи і вона б відключилася.

‐Лі... Са.. Ра...–моє трусіння не допомогло і вона відключілась.

-Викликайте, швидку–кричала Сара відштовхуючи мене від дівчини–Що ти з нею зробила?

-Я?–я знала, що так буде, але всеодно не очікувано.

–Лі Джи Йон, ти побила дівчину!?–кричав директор.

"Вона, що всіх привела?"
Поряд з Сарою сиділа Арі, а біля директора були Чімін і Чонгук.

-Це ти її так...–вже майже плакала Арі.

-Да тут все очевидно, поряд з нею була тільки вона...–Сара ах ти тварь такій акторській майстерності мені ще вчитися і вчитися–Джи Йон... так для чого ти ходиш на бокс... щоб знущатися над іншими?–боже їй треба Оскар.

Хлопці і директор були в шоці.

-Але...–я.

-Я на неділю відсторонюю тебе від занять далі подивомось, що скаже поліція!–кричав директор–А тепер геть з очей моїх!

Чонгук взяв мене за лікоть і з силою підняв з землі і потягнув мене додому. Я повернулася на зад і побачила посмішку переможця у Сари. Чон все тягнув і тягнув мене, поки нас не наздогнав Чімін.

-Стій, Чонгук–кричав Пак.

Він не слухав його, Чонгук був буде розлючений і не зупинився, як би Чімін непотягнув його за пличе.

-Та стій ти! Ти хочеш її вбити!?–Чімін.

-Це вона чуть не вбила ту дівчину.

‐Ти сам бачив, як вона її била? Остинь ваші батьки приїдуть розберуться.

-Ага, а як що вона мене так поб'є?

-Мені здається все може бути навпаки...

Чонгук трохи заспокоївся і відпустив мене, але ще досі був дуже злий. Чімін став між нами і обійняв нас за шиї тянучи на себе і йдучи в перед.

-Я йду до вас на ночівлю, а то ще вб'єте, одни одну.

Ми з Гуком промовчали.

~~~~~~~~~~
Вдома::

Чонгук і Чімін весь залишок дня грали в першого в приставку. Потім десь о 11 лягли спати.

12 ночі::

Хтось стукає в двері і майже зразу відчіняє. Це був Чімін. Він заходить в кімнату і сідає на стілець біля стола. Я його чекала тому не спала.

-Чонгук спить?–я.

-Да, вже як годину–Чімін.

-Повірив?

-Ага.

-А Арі?

-Звонив, теж повірила. Сказала, що не очікувала від тебе такого.

-Ну це вона ще правди не знає)

-Ще довго нам прикидатися?

-Думаю, ще десь тиждень.

-Як ти збираєшся її викрити?...

~~~~~~~~~~~
Ранок (цього дня)::

-Ало, навіщо так рано дзвонити?–Чімін.

-Скоро почнуться уроки.

-Я не йду на перший.

-...

-Так шо ти хотіла?

-Наступним разом поговоримо.

-Та що хотіла? Говори вже раз подзвонила.

-Пам'ятаєш вчорашню розмову, про Сару?

-Ну?

-Я хочу розказати, що сталося і попросити... ну... допоможи будь ласка–було важко довіритись Чіміну і просити допомоги, але якщо я цього не зроблю то Сара знище мене на цей раз повністю–якщо хочеш послухати чекаю в парку.

Я зкинула і пішла в парк.

На мій подив Пак прийшов і не просто прийшов, а прибіг, він був запиханий.

-Я слухаю–сказав він обпершись на коліна, а потім сів поряд. Я не могля зібратися з думками–я ж не просто так сюди біг?

-Пам'ятаєн я говорила, що ми вчилися в одній середній школі з Сарою?...

Я всетаки все розповіла Паку і за булінг, і за помсту, ще показала шрами на руках, які залишила Са Ра. Його очі з кожним моїм словом розширювалися все більше і більше, а я намагалася зробити все аби стримувати емоції, але інколи мій голос ставав вищим. Після того, як я закінчила Чімін деякий час дивився на мене, а потім обійняв.

-Я не знав, що вона така кінчена...–Чімін обіймав мене з теплотою–я тобі допоможу! Що мені для початку робити?

-Перше роби, як всі роби вигляд, що ти нічого не знаєш, а друге тобі знадобиться багато пам'яті на телефоні. Коли вона зробить перший крок ми почнемо мою помсту.

Коли я отримала ту записку, то штовхнула Пака і кивнула на Сару, яка дуже швидко вибігла з класу сказавши Арі, що їй треба додому. А далі ви вже все знаєте, майже все~)

P.S.:я не забуваю про фф, але через деякі обставини не можу часто писати продовження. Але я не забуваю про цей проект і обов'язки буду його продовжувати😊